GAIN.com.ua Женский сайт о финансовом успехе, деньгах и бизнесе

Касаційні скарги на судові рішення, зазначені в частині
другій статті 383 цього Кодексу, мають право подати:

1) засуджений, його законний представник і захисник - у
частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник і захисник - у
частині мотивів і підстав виправдання;

3) законний представник, захисник неповнолітнього та сам
неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного
характеру, - у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

4) законний представник та захисник особи, щодо якої
вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного
характеру;

5) обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний
представник і захисник - у частині мотивів і підстав закриття
справи;

6) цивільний відповідач або його представник - у частині, що
стосується вирішення позову;

7) потерпілий і його представник - у частині, що стосується
інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді
першої інстанції;

8) цивільний позивач або його представник - у частині, що
стосується вирішення позову;

9) особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду.

Касаційне подання на судові рішення, зазначені у частині
першій статті 383 цього Кодексу, має право подати прокурор, який
брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної
інстанції, чи прокурор, який затвердив обвинувальний висновок.

Касаційне подання на судові рішення, зазначені у частині
другій статті 383 цього Кодексу, має право подати прокурор, який
брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної
інстанції, а також Генеральний прокурор України та його
заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області,
міст Києва і Севастополя, прирівнені до них прокурори та їх
заступники в межах їх повноважень - незалежно від їх участі в
розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції.

Особам, які вправі подати касаційну скаргу, касаційне
подання, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами
справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги чи
подання.
( Стаття 384 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2670-III
( 2670-14 ) від 12.07.2001, N 3323-IV ( 3323-15 ) від 12.01.2006 )

Стаття 385. Суди, які розглядають справи в касаційному
порядку

Касаційні скарги і подання розглядаються:

1) колегією суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України - на судові рішення, постановлені
Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, апеляційними судами
областей, міст Києва та Севастополя, вироки районних, районних у
містах, міських та міськрайонних судів;

2) колегією суддів Військової судової колегії Верховного Суду
України - на судові рішення, постановлені військовими судами
регіонів і Військово-Морських Сил, судові рішення військових судів
гарнізонів.
( Стаття 385 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3323-IV
( 3323-15 ) від 12.01.2006 )

Стаття 386. Строки касаційного оскарження і внесення
касаційного подання

Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у
частині першій статті 383 цього Кодексу, можуть бути подані
протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення
ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який
перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому
копії вироку чи постанови.

Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у
частині другій статті 383 цього Кодексу, можуть бути подані
протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили.

Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження,
справа ніким не може бути витребувана із суду, який виконує судове
рішення, за винятком суду касаційної інстанції.

У разі подачі скарги чи подання з пропуском встановленого
частинами першою і другою цієї статті строку і при відсутності
клопотання про його відновлення скарга чи подання постановою судді
визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути
відновлений у випадках і в порядку, передбачених статтею 353 цього
Кодексу.

Стаття 387. Порядок касаційного оскарження і внесення
касаційного подання

Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у
частині першій статті 383 цього Кодексу, подаються через суд, який
постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову, а на інші рішення
- безпосередньо до касаційного суду. До скарги, подання додається
стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам
судового розгляду, інтересів яких вона стосується. Цей обов'язок
не поширюється на засудженого, який перебуває під вартою. До
скарги, подання на судові рішення, зазначені у частині другій
статті 383 цього Кодексу, додаються копії судових рішень, що
оскаржуються.

Зміст касаційних скарг і подання повинні відповідати вимогам,
зазначеним у статті 350 цього Кодексу.

Повідомлення про надходження касаційних скарг і подання на
судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього
Кодексу, здійснюється судом, який постановив оскаржуване рішення,
з додержанням вимог статті 351 цього Кодексу.
( Стаття 387 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3323-IV
( 3323-15 ) від 12.01.2006 )

Стаття 388. Рух справи в касаційній інстанції

Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення,
зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, передається
до касаційного розгляду після надходження її до суду.

Касаційні скарги, подання на судові рішення, зазначені в
частині другій статті 383 цього Кодексу, передаються судді
касаційного суду, який протягом 15 діб з часу їх надходження
вирішує питання про витребування справи. Справа не витребовується,
якщо скарга, подання відповідно до вимог статті 350,
частини другої статті 383, статті 384, частини другої статті 386,
частини першої статті 398 цього Кодексу не можуть бути предметом
розгляду суду касаційної інстанції. Суддя вправі відмовити у
витребуванні справи і тоді, коли зі скарги, подання та наданих до
них судових рішень і інших документів вбачається, що підстав для
їх задоволення немає. Про прийняте рішення суддя виносить
мотивовану постанову, копія якої надсилається прокуророві чи
особі, яка подала скаргу. Постанова оскарженню не підлягає.
Відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи
при повторному надходженні подання чи скарги за умови усунення
зазначених у постанові суду недоліків і якщо вони надійшли в межах
строку, визначеного статтею 386 цього Кодексу, або не пізніше
одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у
витребуванні справи.

Одночасно з витребуванням справи за наявності для цього
підстав суддя може зупинити виконання судового рішення до розгляду
подання чи скарги в суді, за винятком тих рішень, що зазначені у
частині першій статті 383 цього Кодексу.
( Стаття 388 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2670-III
( 2670-14 ) від 12.07.2001, N 3323-IV ( 3323-15 ) від 12.01.2006 )

Стаття 389. Наслідки надходження касаційних скарг чи подання
і порядок призначення їх до касаційного розгляду

Подання касаційних скарг чи подання на судові рішення,
зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, зупиняє
набрання ними законної сили.

Подання касаційних скарг чи подання на судові рішення,
зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, не зупиняє
набрання ними законної сили.

Після виконання вимог, передбачених статтею 351 цього
Кодексу, суд, який постановив судові рішення, зазначені у частині
першій статті 383 цього Кодексу, протягом семи діб передає справу
разом з поданою скаргою, поданням і запереченнями на неї до
касаційного суду і визначає дату розгляду справи, про що
повідомляє сторони у справі.

Касаційну скаргу, подання на судові рішення, зазначені у
частині другій статті 383 цього Кодексу, до розгляду призначає
касаційний суд, про що повідомляє прокуророві, а також особам,
зазначеним у статті 384 цього Кодексу, роз'яснює їм, що вони
вправі подати заперечення на подання чи скаргу або ж подати власні
подання, скарги про перегляд справи у касаційному порядку.

Стаття 390. Доповнення, зміна і відкликання касаційних скарг
і подання

До початку розгляду справи в касаційному суді особа, що
подала скаргу, прокурор, який вніс подання, та особи, зазначені у
частині четвертій статті 384 цього Кодексу, - щодо подання
прокурора в межах його позицій, мають право доповнити, змінити або
відкликати їх, а також подати свої заперечення на скаргу, подання
іншого учасника судового розгляду, додержуючись при цьому вимог
статті 355 цього Кодексу.

Стаття 391. Особи, які беруть участь у розгляді справи в
касаційному порядку

У засіданні суду касаційної інстанції, яке проводиться за
участю прокурора, можуть брати участь особи, вказані у статті 384
цього Кодексу. У разі потреби суд має право запросити цих осіб для
дачі пояснень. Клопотання засудженого, який утримується під
вартою, про виклик його для дачі пояснень при касаційній перевірці
судових рішень, визначених у частині першій статті 383 цього
Кодексу, якщо воно подане в межах строку на касаційне оскарження,
є обов'язковим для суду касаційної інстанції.

Учасники судового розгляду, що з'явилися у судове засідання,
мають право давати пояснення.
( Стаття 391 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3323-IV
( 3323-15 ) від 12.01.2006 )

Стаття 392. Строки розгляду справи у касаційному суді

Касаційне подання, касаційна скарга на судові рішення,
зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, призначаються
до касаційного розгляду не пізніше двох місяців з дня їх
направлення до касаційного суду, а подання чи скарга на судові
рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, - не
пізніше двох місяців з дня винесення ухвали про призначення справи
до касаційного розгляду.

Не пізніше як за три дні до розгляду справи в приміщенні
касаційного суду має бути вивішено оголошення про час і місце
розгляду справи. В необхідних випадках за ухвалою касаційного суду
розгляд справи може бути перенесено.

Про зміну дати розгляду справи суд касаційної інстанції
заздалегідь повідомляє осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 393. Прийняття касаційним судом нових матеріалів

На ствердження або спростування доводів, викладених у скарзі
або поданні, особи, що їх подали, мають право подати до
касаційного суду документи, яких не було в справі. Нові матеріали
не можуть отримуватися шляхом проведення слідчих дій. Особа, яка
подала нові матеріали, повинна вказати, яким шляхом вони були
одержані та яке значення вони мають для вирішення справи.

Нові матеріали можуть бути витребувані також касаційним
судом.

Стаття 394. Розгляд справи касаційним судом

Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення,
зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, розглядається
з обов'язковим повідомленням прокурора та осіб, зазначених у
статті 384 цього Кодексу.

Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення,
зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, протягом
тридцяти діб після її находження розглядається касаційним судом у
складі трьох суддів. Суд своєю ухвалою вирішує питання про
призначення справи до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб,
зазначених у статті 384 цього Кодексу, або з наведенням
відповідних мотивів відмовляє у задоволенні касаційної скарги,
касаційного подання.

Справа, що призначена до розгляду з обов'язковим
повідомленням прокурора та осіб, зазначених у статті 384 цього
Кодексу, розглядається касаційним судом у складі трьох суддів за
участю прокурора з додержанням порядку, передбаченого частинами
першою, другою і третьою статті 362 цього Кодексу.

Нарада суддів касаційної інстанції провадиться з додержанням
вимог, передбачених статтями 322 і 325 цього Кодексу.
( Стаття 394 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3323-IV
( 3323-15 ) від 12.01.2006 )

Стаття 395. Обсяг перевірки справи касаційним судом

Касаційний суд перевіряє законність та обгрунтованість
судового рішення за наявними в справі і додатково поданими
матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Суд
касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо
цим не погіршується становище засудженого чи виправданого.

Якщо задоволення скарги чи подання дає підстави для прийняття
рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги
або щодо яких не внесено подання, касаційний суд зобов'язаний
прийняти таке рішення.

Стаття 396. Результати розгляду справи судом касаційної
інстанції

У результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне з
таких рішень:

1) залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні
скарги чи подання - без задоволення;

2) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на
нове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляд;

3) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу;

4) змінює вирок, постанову чи ухвалу.

У разі відкликання касаційних скарг чи подання касаційний суд
виносить ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо іншими
учасниками судового розгляду рішення не було оскаржене в
касаційному порядку.

Стаття 397. Недопустимість погіршення становища засудженого
чи виправданого

Касаційний суд не вправі посилити покарання або застосувати
закон про більш тяжкий злочин.

Обвинувальний вирок, постановлений апеляційним чи місцевим
судом, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може
бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про
більш тяжкий злочин або більш суворе покарання лише у разі, коли з
цих підстав вніс подання прокурор або подав скаргу потерпілий чи
його представник.

Виправдувальний вирок, постановлений апеляційним чи місцевим
судом, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може
бути скасовано не інакше як за поданням прокурора, скаргою
потерпілого чи його представника, а також за скаргою виправданої
особи з мотивів виправдання.

Стаття 398. Підстави для скасування або зміни вироку, ухвали
чи постанови

Підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови
є:

1) істотне порушення кримінально-процесуального закону;

2) неправильне застосування кримінального закону;

3) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та
особі засудженого.

Вирок апеляційного суду, постановлений ним як судом першої
інстанції, може бути скасований або змінений і в зв'язку з
однобічністю, неповнотою дізнання, досудового чи судового слідства
або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним
обставинам справи.

При вирішенні питання про наявність зазначених у частині 1
цієї статті підстав суд касаційної інстанції керується статтями
370-372 цього Кодексу.

Касаційний суд не вправі скасувати виправдувальний вирок або
ухвалу, постанову про закриття справи лише з мотивів істотного
порушення прав обвинуваченого.
( Стаття 398 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2670-III
( 2670-14 ) від 12.07.2001, N 3323-IV ( 3323-15 ) від 12.01.2006 )

Стаття 399. Обов'язковість вказівок касаційної інстанції

Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є
обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства при
додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції
при повторному розгляді справи.

Стаття 400. Розгляд справи після скасування вироку, постанови
чи ухвали

Після скасування вироку, постанови чи ухвали справа підлягає
розгляду у відповідності з вимогами глав 23-30 цього Кодексу.

Посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий
злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції або
апеляційним судом допускається тільки за умови, що вирок було
скасовано за м'якістю покарання або у зв'язку з необхідністю
застосування закону про більш тяжкий злочин за поданням прокурора
або за скаргою потерпілого чи його представника, а також коли при
новому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений
вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг
обвинувачення.

Стаття 400-1. Закриття справи касаційним судом

Касаційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями
6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, скасовує
обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.
( Стаття 400-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III
( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

Стаття 400-2. Ухвала касаційного суду

Ухвала касаційного суду складається і оголошується з
додержанням вимог, передбачених статтями 377, 379 цього Кодексу. У
випадках, передбачених статтею 232 цього Кодексу, одночасно з
постановленням ухвали касаційний суд може винести окрему ухвалу.

Стаття 400-3. Звернення ухвали до виконання

Для виконання ухвали касаційного суду справа надсилається до
суду першої інстанції не пізніше п'яти діб після її розгляду, а у
випадках, передбачених частиною другою статті 379 цього Кодексу, -
після складання і оголошення мотивованої ухвали.

Якщо на підставі касаційної ухвали засуджений підлягає
звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі
судового засідання. У випадку прийняття такого рішення у
відсутності засудженого, копія ухвали надсилається протягом доби
адміністрації місця попереднього ув'язнення для виконання.
Адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана протягом
доби з дня одержання копії ухвали повідомити касаційний суд та суд
першої інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти.

Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання ухвали
про звільнення ув'язненого з-під варти.

Глава 32
ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ В ПОРЯДКУ
ВИКЛЮЧНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 400-4. Підстави для перегляду судових рішень в порядку
виключного провадження

Підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної
сили, в порядку виключного провадження є:

1) нововиявлені обставини;

2) неправильне застосування кримінального закону та істотне
порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно
вплинули на правильність судового рішення.

Перегляд судових рішень з підстав, передбачених у пункті 2
частини першої цієї статті, з метою застосувати закон про більш
тяжкий злочин, збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав
погіршити становище засудженого, а також виправдувального вироку,
ухвали чи постанови про закриття справи не допускається.

Стаття 400-5. Нововиявлені обставини

Нововиявленими обставинами визнаються:

1) фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також
показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку
і пояснень судового експерта, на яких грунтується вирок;

2) зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів під
час провадження у справі;

3) всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні
судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими
обставинами доводять неправильність засудження або виправдання
підсудного.

Фальсифікація доказів, завідомо неправильний переклад,
завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо
неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання
прокурорів, дізнавачів, слідчих і суддів є підставами для
перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку
виключного провадження лише в тому разі, коли вони встановлені
вироком, що набрав законної сили, а при неможливості постановлення
вироку - матеріалами розслідування.

Стаття 400-6. Строки перегляду судових рішень в порядку
виключного провадження

Перегляд виправдувального вироку, ухвали чи постанови про
закриття справи за нововиявленими обставинами допускається лише
протягом встановлених законом строків давності притягнення до
кримінальної відповідальності і не пізніше одного року з дня
виявлення нових обставин.

Днем виявлення нових обставин є день набрання законної сили
вироком суду щодо свідка, потерпілого, судового експерта,
перекладача у зв'язку з дачею ними завідомо неправдивих показань,
завідомо неправильного висновку, пояснень чи перекладу, щодо
прокурора, дізнавача, слідчого, судді у зв'язку з допущеним ними
зловживанням, а також щодо інших осіб у зв'язку з фальсифікацією
ними доказів, а при неможливості постановлення вироку - день
складання прокурором за матеріалами розслідування висновку про
наявність нововиявлених обставин.

Днем виявлення нових обставин у вигляді дій певних осіб, які
не підпадають під ознаки злочинів, а також інших обставин є день
складання прокурором висновку про підтвердження таких обставин
матеріалами розслідування.

За наявності доказів, які підтверджують, що особа вчинила
більш тяжкий злочин, ніж той, за який вона була засуджена, справа
може бути відновлена у зв'язку з нововиявленими обставинами тільки
протягом строку давності притягнення до кримінальної
відповідальності за більш тяжкий злочин.

За наявності доказів, які підтверджують невинуватість
засудженого або вчинення ним менш тяжкого злочину, відновлення
справи за нововиявленими обставинами строками не обмежено.

Перегляд судових рішень з підстав, передбачених у пункті 2
частини першої статті 400-4 цього Кодексу, строком не обмежується.

Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для
перегляду справи в інтересах його реабілітації.

Стаття 400-7. Особи, які мають право поставити питання про
перегляд судового рішення в порядку виключного
провадження

Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими
обставинами мають право приносити Генеральний прокурор України та
його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор
області, прокурор міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор
(на правах прокурора області).

Подання про внесення на судовий розгляд клопотання про
перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2
частини першої статті 400-4 цього Кодексу, мають право вносити
судді касаційного суду в кількості не менше п'яти осіб.

Стаття 400-8. Дії прокурора по відновленню справи в зв'язку
з нововиявленими обставинами

Заяви про перегляд справи заінтересовані особи, підприємства,
установи, організації і посадові особи подають прокуророві. З
метою перевірки заяви прокурор вправі витребувати справу із суду.

Прокурор у всіх випадках, коли йому стануть відомі нові
обставини в справі, зобов'язаний особисто або через органи
дізнання чи слідчих провести необхідне розслідування цих обставин.

Про призначення розслідування нововиявлених обставин
виноситься постанова, і розслідування провадиться за правилами,
встановленими цим Кодексом для проведення досудового слідства.

Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний,
міський прокурор при наявності підстав для відновлення справи
направляє її разом з матеріалами розслідування або вироком, що
набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації
доказів у справі уже засуджені, і своїм висновком відповідно
прокуророві Автономної Республіки Крим, прокуророві області,
прокуророві міст Києва чи Севастополя, військовому прокурору (на
правах прокурора області), який і вирішує питання про принесення
подання до апеляційного суду.

Справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, прокурор
Автономної Республіки Крим, прокурор області або прокурор міст
Києва, Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора
області) направляє Генеральному прокурору України, який вирішує
питання про принесення подання до касаційного суду.

Коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи в
зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю
вмотивованою постановою, про що повідомляє осіб та підприємства,
установи, організації, які подали заяви. Ця постанова прокурора
може бути оскаржена вищестоящому прокуророві.

Стаття 400-9. Порушення питання про перегляд судового рішення
в порядку виключного провадження

Клопотання про перегляд судових рішень з підстав,
передбачених пунктом 1 частини першої статті 400-4 цього Кодексу,
вправі подавати прокуророві учасники процесу, а також інші особи,
якщо таке право надано їм законом.

Клопотання про перегляд судового рішення з підстав,
передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 цього Кодексу,
вправі подавати засуджений, його захисник чи законний представник,
прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої,
апеляційної чи касаційної інстанції, Генеральний прокурор України
та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор
області, міст Києва і Севастополя, прирівнені до них прокурори та
їх заступники в межах їх повноважень - незалежно від їх участі в
розгляді справи судом, а також інші особи, якщо таке право надано
їм законодавчими актами України.

Переписка з приводу надходження клопотань про перегляд
касаційним судом справ з підстав, передбачених пунктом 2 частини
першої статті 400-4, з засудженим, захисником чи законним
представником касаційним судом не ведеться.

Суддя, який розглядає клопотання про перегляд судового
рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті
400-4 цього Кодексу, вправі витребувати справу із суду.

На підставі подання, підписаного не менше як п'ятьма суддями
касаційного суду, клопотання про перегляд судового рішення з
підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 цього
Кодексу, справа призначається до судового розгляду.

Стаття 400-10. Порядок розгляду справ в порядку виключного
провадження

Подання про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими
обставинами розглядається апеляційним чи касаційним судом за
правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному
порядку.

Попередній розгляд справи в апеляційному чи касаційному
порядку не перешкоджає її розгляду в тій же судовій інстанції в
порядку відновлення в зв'язку з нововиявленими обставинами.

Подання суддів про судовий розгляд клопотання щодо перегляду
судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої
статті 400-4 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні
судових палат Верховного Суду України, уповноважених законом на
розгляд кримінальних справ за правилами, встановленими для
перегляду справ у касаційному порядку. Спільне засідання судових
палат є правомочним при наявності не менше двох третин складу
кожної з палат. Головує на засіданні голова судової колегії в
кримінальних справах чи інший суддя. Ухвала спільного засідання
приймається більшістю голосів відкритим голосуванням. Вона
складається суддею-доповідачем і підписується головуючим та цим
суддею.
( Розділ IV із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII
( 117-08 ) від 30.08.71, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84,
Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, N 2857-XII
( 2857-12 ) від 15.12.92, N 3129-XII ( 3129-12 ) від 22.04.93,
N 3780-XII ( 3780-12 ) від 23.12.93, N 4018-XII ( 4018-12 ) від
24.02.94, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )

Розділ п'ятий

ВИКОНАННЯ ВИРОКУ, УХВАЛИ І ПОСТАНОВИ СУДУ

Г л а в а 33

ВИКОНАННЯ ВИРОКУ, УХВАЛИ І ПОСТАНОВИ СУДУ

Стаття 401. Набрання вироком законної сили та його
виконання

Вирок місцевого суду набирає законної сили після закінчення
строку на подання апеляцій, а вирок апеляційного суду - після
закінчення строку на подання касаційної скарги, внесення
касаційного подання, якщо його не було оскаржено чи на нього не
було внесено подання. В разі подачі апеляцій, касаційної скарги чи
внесення касаційного подання вирок, якщо його не скасовано,
набирає законної сили після розгляду справи відповідно апеляційною
чи касаційною інстанцією, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У тих випадках, коли оскаржено або внесено подання тільки на
частину вироку або коли засуджено декількох підсудних, а вирок
оскаржено чи внесено подання щодо одного з них, вирок в інших
частинах або щодо інших засуджених осіб законної сили не набирає
до моменту винесення апеляційною чи касаційною інстанцією ухвали.

Обвинувальний вирок виконується після набрання ним законної
сили.

До набрання вироком законної сили засуджений, який перебуває
під вартою, не може бути переведений в місця позбавлення волі, що
знаходяться в іншій місцевості.

Виправдувальний вирок і вирок, що звільняє підсудного від
покарання, виконуються негайно після проголошення вироку. Якщо
підсудний перебуває під вартою, суд звільняє його з-під варти в
залі судового засідання.
( Стаття 401 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-XII
( 2857-12 ) від 15.12.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )
від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )

Стаття 402. Набрання ухвалою і постановою суду законної сили
та їх виконання

Ухвала і постанова суду першої інстанції, якщо інше не
передбачено цим Кодексом, набирають законної сили і виконуються
після закінчення строку на подачу апеляцій, а ухвала і постанова
апеляційного суду - після закінчення строку на подання касаційної
скарги, внесення касаційного подання. Якщо на ці рішення були
подані апеляції, касаційні скарги чи внесено касаційне подання і,
якщо їх не було скасовано, то вони набирають законної сили і
виконуються після розгляду їх апеляційним чи касаційним судом, за
винятками, встановленими цим Кодексом.

Ухвали і постанови апеляційної і касаційної інстанцій
набирають законної сили негайно після їх оголошення, крім
випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвала і постанова суду, які не підлягають оскарженню,
набирають сили і виконуються негайно після їх винесення.
( Стаття 402 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-XII
( 2857-12 ) від 15.12.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )
від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )

Стаття 403. Обов'язковість вироку, ухвали і постанови суду

Вирок, ухвала і постанова суду, що набрали законної сили, є
обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств,
установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають
виконанню на всій території України.
( Стаття 403 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 2857-XII ( 2857-12 ) від
15.12.92 )

Стаття 404. Порядок звернення вироку до виконання

Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання
судом, який постановив вирок, не пізніш як через три доби з дня
набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи
касаційної інстанції.

Суд разом із своїм розпорядженням про виконання
обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який
покладено обов'язок виконати вирок.

З метою забезпечення виховного впливу вироку, суд надсилає
його копію в необхідних випадках підприємству, установі,
організації за місцем роботи засудженого.

У разі звільнення засудженого від відбування покарання з
випробуванням відповідно до статей 75 і 104 Кримінального кодексу
України ( 2341-14 ), суд надсилає копію вироку органу виконання
покарань за місцем проживання засудженого, а щодо
неповнолітнього - також службі у справах неповнолітніх для
здійснення контролю за його поведінкою, а щодо засуджених
військовослужбовців - командирам військових частин, які відповідно
до частини другої статті 76 Кримінального кодексу України
здійснюють контроль за поведінкою таких засуджених.

Якщо у виправданого або у особи, щодо якої справа закрита,
були вилучені документи, цінності та інші предмети чи був
накладений арешт на майно, копія вироку, що набрав законної сили,
або ухвала апеляційної чи касаційної інстанції направляються
відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей
та інших предметів, а також для зняття арешту з майна.

Вирок не може бути звернено до виконання або виконуватися в
частині засудження за діяння, караність якого була усунена
нововиданим кримінальним законом.

Своєчасне звернення до виконання вироку, який набрав законної
сили, покладається на суддю або голову відповідного суду, який
постановив вирок.

Органи, що виконують вирок, постанову або ухвалу,
повідомляють суд, який їх постановив про їх виконання.
( Стаття 404 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 2547-XII ( 2547-12 ) від
07.07.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001, із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

( Статтю 405 виключено на підставі Закону N 2670-III
( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

Стаття 405-1. Порядок виконання закону, який звільняє
від покарання або пом'якшує покарання

Звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках,
передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу
України, провадиться судом за заявою засудженого або за поданням
прокурора чи органу, що відає виконанням покарання.
Ухвала суду про звільнення від покарання або пом'якшення
покарання грунтується тільки на обставинах справи, встановлених
судом при постановленні вироку, та їх юридичній оцінці, яку дано
цим судом.
( Кодекс доповнено статтею 405-1 згідно із Законом N 2547-XII
( 2547-12 ) від 07.07.92, із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

Стаття 406. Зарахування в строк покарання часу перебування
засудженого в лікувальній установі

Коли особу, яка позбавлена волі за вироком суду, під час
відбуття покарання поміщено до лікарні в зв'язку з душевною або
іншою хворобою, то час перебування засудженого в лікувальній
установі зараховується в строк позбавлення волі.

Стаття 407. Порядок застосування умовно-дострокового
звільнення від відбування покарання і заміни
невідбутої частини покарання більш м'яким

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і
заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням
відповідно до статей 81 і 82 Кримінального кодексу України
застосовуються суддею районного (міського) суду за місцем відбуття
покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає
відбуванням покарання, і спостережної комісії або служби у справах
неповнолітніх.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і
заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням щодо
осіб, які відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні,
застосовуються суддею військового суду гарнізону за
місцезнаходженням засудженого за поданням командування
дисциплінарного батальйону.
Зазначені подання розглядаються судом в десятиденний строк з
моменту надходження їх до суду без витребування судової справи з
участю прокурора, представника органу, що відає виконанням
покарання, і, як правило, засудженого.
При розгляді судом спільного подання органу, що відає
відбуванням покарання, і спостережної комісії служби у справах
неповнолітніх суд повідомляє їх про час і місце розгляду цього
подання.
Якщо суд відмовить в умовно-достроковому звільненні
засудженого від відбування покарання або заміні невідбутої частини
покарання більш м'яким покаранням, розгляд повторного подання в
цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі
злочини, до позбавлення волі на строк не нижче п'яти років, може
мати місце не раніше як через рік з дня винесення постанови про
відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх
засуджених — не раніше як через шість місяців.
На постанову суду з питань, визначених у цій статті,
протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі
подати апеляції до апеляційного суду.
У разі подання прокурором апеляції виконання зазначеної
постанови зупиняється.
( Стаття 407 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
N 117-VIII ( 117-08 ) 30.08.71, N 862-VIII ( 862-08 ) від
21.07.72, N 1851-IX ( 1851-09 ) від 23.03.77, N 6834-X ( 6834-10 )
від 16.04.84, Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92,
N 4018-XII ( 4018-12 ) від 24.02.94, N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 )
від 12.07.2001 )

Стаття 407-1. Порядок звільнення від відбування покарання
вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком
до трьох років

Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок,
які мають дітей віком до трьох років, відповідно до статті 83
Кримінального кодексу України здійснюється суддею районного
(міського) суду за місцем відбування покарання засудженим за
спільним поданням органу, що відає відбуванням покарання, і
спостережної комісії.
( Кодекс доповнено статтею 407-1 згідно з Указом ПВР N 1851-IX
( 1851-09 ) від 23.03.77; із змінами, внесеними згідно з Указом
ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92, N 4018-XII ( 4018-12 ) від 24.02.94, в
редакції Закону N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

Стаття 408. Звільнення від покарання за хворобою

За наявності підстав, передбачених статтею 84 Кримінального
кодексу України, суддя районного (міського) суду за місцем
відбування покарання розглядає подання установи, яка відає
відбуванням покарання, та висновок лікарської комісії і звільняє
засудженого від покарання чи подальшого його відбування.
При звільненні від дальшого відбування покарання засудженого,
який захворів на хронічну душевну хворобу, суддя вправі
застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до
статей 92-95 Кримінального кодексу України.
Якщо на психічну чи іншу тяжку хворобу захворів засуджений до
виправних чи громадських робіт або штрафу, суддя у всіх випадках
виносить постанову про звільнення його від дальшого відбування
покарання.
На постанову суду з питань, визначених у цій статті,
протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі
подати апеляції до апеляційного суду.
( Стаття 408 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII
( 117-08 ) від 30.08.71, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84,
Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, N 4018-XII
( 4018-12 ) від 24.02.94, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 -
набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від
12.07.2001, N 487-IV ( 487-15 ) від 06.02.2003 )

Стаття 408-1. Порядок звільнення від покарання з
випробуванням після закінчення іспитового
строку

Звільнення засудженого від призначеного йому покарання з
підстав, передбачених частиною першою статті 78 Кримінального
кодексу України ( 2341-14 ), здійснюється суддею районного
(міського) суду за місцем проживання засудженого за заявою
засудженого або за поданням прокурора чи органу, що відає
відбуванням покарання.
( Кодекс доповнено статтею 408-1 згідно з Указом ПВР N 1851-IX
( 1851-09 ) від 23.03.77, із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, N 4018-XII ( 4018-12 ) від
24.02.94, в редакції Закону N 2670-III ( 2670-14 ) від
12.07.2001 )

Стаття 408-2. Порядок скасування звільнення від відбування
покарання з випробуванням

Скасування звільнення засудженого від відбування покарання з
випробуванням, призначеного вироком суду відповідно до статей 75 і
104 Кримінального кодексу України, здійснюється суддею районного
(міського) суду за місцем проживання засудженого за поданням
органу виконання покарання, а щодо неповнолітнього - за спільним
поданням органу, який відає відбуванням покарання та службою у
справах неповнолітніх, за наявності підстав, передбачених частиною
другою статті 78 Кримінального кодексу України.

( Частину другу статті 408-2 виключено на підставі Закону
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

( Частину третю статті 408-2 виключено на підставі Закону
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

При розгляді передбачених у цій статті питань у судовому
засіданні беруть участь представники органів, які відають
відбуванням покарання і на які згідно з частиною другою статті 76
Кримінального кодексу України покладено контроль за поведінкою
таких засуджених.
На постанову суду з питань, визначених у цій статті,
протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі
подати апеляції до апеляційного суду.
( Кодекс доповнено статтею 408-2 згідно з Указом ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84, із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, N 4018-XII ( 4018-12 ) від
24.02.94, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності
з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

Стаття 408-3. Порядок скасування звільнення від відбування
покарання вагітних жінок і жінок, які мають
дітей віком до трьох років

За наявності підстав, передбачених частинами четвертою і
п'ятою статті 83 Кримінального кодексу України, суддя районного
(міського) суду за поданням органу кримінально-виконавчої системи
за місцем проживання засудженої розглядає питання про скасування
звільнення її від відбування покарання або заміну його більш
м'яким покаранням чи направлення засудженої для відбування
покарання, призначеного за вироком.

( Частину другу статті 408-3 виключено на підставі Закону
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

Зазначені подання надсилаються до суду з матеріалами, які
підтверджують обставини, передбачені частинами четвертою і п'ятою
статті 83 Кримінального кодексу України, і розглядаються суддею в
десятиденний строк з моменту надходження їх до суду з участю
прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання або
здійснює контроль за поведінкою засудженої, і, як правило, самої
засудженої.
На постанову суду з питань, визначених у цій статті,
протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі
подати апеляції до апеляційного суду.
( Кодекс доповнено статтею 408-3 згідно із Законом N 137/94-ВР
( 137/94-ВР ) від 27.07.94, із змінами, внесеними згідно із
Законами N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності
з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

Стаття 409. Суд, що вирішує питання, зв'язані з виконанням
вироку

Питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають
при виконанні вироку, включаючи застосування кримінального закону,
що має зворотну силу, відповідно до частин другої і третьої статті
5 Кримінального кодексу України, вирішуються судом, який
постановив вирок.